Кожна країна спостерігає за фінансовими операціями бізнесу і громадян, аналізує її, слідкує за дотриманням правил, та штрафує, якщо вони були порушені.
В Україні таку діяльність проводять:
-
НБУ;
-
Мін’юст;
-
Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку;
-
Міністерство цифрової трансформації;
На первинному рівні це роблять банки, страхові компанії, кредитні спілки, аудитори, бухгалтери, нотаріуси і т.п.
Для чого проводиться фінансовий моніторіинг?
Його метою є виявлення операцій, що відносяться до категорії «обов’язковий контроль», а також тих, що мають зв’язок з:
-
легалізацією доходів;
-
підтримкою тероризму;
-
поширенням зброї тощо.
Цей моніторинг повинен забезпечити прозорість і безпечність фінансових операцій. Найбільш повно його мета і завдання прописані у відповідному законі. Цей документ встановлює вимоги і правила ідентифікації клієнтів, критерії фіноперацій, що можуть стати причиною уваги контролюючих органів.
Для бізнесу моніторинг включає:
-
ідентифікацію і верифікацію компанії,
-
визначення бенефіціара,
-
встановлення мети і типу ділових відносин,
-
мети проведення самої фінансової операції.
Також проводиться постійний контроль ділових відносин і фінансових угод.
Для фізосіб збираються особисті дані, номери рахунків та фінансових операцій.
За якими операціями проводиться нагляд?
Фінмоніторинг охоплює платежі фізичних, юридичних осіб, ФОПів та клієнтів організацій, що надають фінпослуги (навіть, якщо послуги були разовими чи консультаційними). Також проводиться перевірка нових і існуючих контрагентів та партнерів.
Фізичних осіб перевіряють, якщо було проведено оплату на суму 30 тисяч гривень або більше. Також перевірку може бути проведено, якщо за короткий період з одного рахунку було проведено декілька грошових переказів (незважаючи на порогову суму) та інші підозрілі фінансові операції.
Які операції вважають ризикованими?
Порогова фіноперація має ліміт у 400 тисяч гривень (або еквівалент в іноземній валюті).
Факторами ризику вважають:
-
якщо один із учасників угоди живе, або перебуває у сумнівній державі (наприклад, у РФ);
-
учасники угоди – політично вагомі особи, члени їх родин або пов’язані з ними люди;
-
перекази за кордон;
-
угоди з готівкою;
-
операції е-резидента;
-
якщо суб’єкт має підозри на ведення злочинної діяльності, фінансову підтримку тероризму, поширення зброї.
Які штрафи можуть бути?
Якщо суб’єкт первинного моніторингу порушує вимоги законодавства, до нього можуть бути застосовані наступні методи впливу:
-
попередження;
-
відміна ліцензії;
-
зобов’язання звільнити відповідальну особу;
-
накладення штрафів (їх розмір може перевищувати 3,5 млн доларів).
Але на фізичних осіб штрафи накладені бути не можуть. Наприклад, банк не має права оштрафувати людину за порушення правил, але вони можуть розірвати ділові відносини, припинити його обслуговування, інколи, закрити рахунки. Правил штрафувати фізичних осіб не має і НБУ.
Фінансовий моніторинг спрямований передусім на діяльність фінансових установ.