UA
Сергій Позняк, випускник Presidents’ MBA та засновник фінансової компанії FinStream, поділився своїм досвідом у інтерв’ю для kmbs. Ми коротко розповімо міркування Сергія про службу, роботу свого бізнесу та майбутню перемогу.
Нагадаємо, у 2014-2016 роках Сергій Позняк брав участь в ООС на сході Україні. Потім – перебував в оперативному резерві. Тому 24 лютого перед ним навіть не постало запитання «служити чи не служити?»: він одразу мобілізувався. Досвід та історія з перших вуст:
«Для мене рішення йти до армії було очевидним, бо я військовий. До того ж, я цю справу люблю. Перші дні були «чьоткі». Одразу ж у Нацгвардії сформували групи з військових із досвідом (таких, як я). Мене зарахували до РСП-2 (роти спеціального призначення). Ми отримали зброю, вдягли бронежилети (навіть у форму не встигли переодягтися) — і почали «зачистку»: прибирали коригувальників, диверсантів, приводили до ладу дахи, брали під контроль перехрестя…
Спочатку було складно, пару разів я навіть міг загинути, зокрема від гелікоптера. Потім стало легше. Армія наша у гарному стані: класна форма, сучасна зброя, гарне навчання. Я дізнався чимало нового, скажімо, що крилата ракета — це найповільніша після гелікоптера ціль для наших повітряних сил.
Зараз я живу у такому режимі: тиждень — бойове розпорядження, тиждень — готуємо новобранців на полігоні, потім — 4-5 днів відпочинку (відносного, бо ж часом треба супроводжувати евакуацію).
Поєднувати ролі військового та управлінця — важко. Лише раз на тиждень, коли я в частині (вчимо новобранців), я можу зустрітися зі своїми працівниками у Zoom. Втім, якщо бізнес системний, то це не завада його ефективній роботі.
Команда FinStream зберіглася, хоча люди й роз’їхалися. Вона вже повертається до роботи. Спочатку ми, як і багато хто, думали, що війна триватиме декілька днів. Але не так сталося, як гадалося.
Наш бізнес практично й паузи не робив, уся команда залишалися на зв’язку з першого дня. Мене сильно здивував малий та середній бізнес, які казали: ми й не думаємо припиняти роботу. За даними нашого опитування, 80% портфеля ми зберігаємо, сподіваємося що. І надалі збережемо такі показники.
Я думаю, що війна вже нас змінила. Це той пограничний стан, через який — як казав нам у kmbs Володимир Пилипович Моренець — розширюється світогляд. Так, ціна висока. Але я впевнений, що за нею буде прорив. Зараз в усіх формуються підвалини для роботи на максимумі задля відродження бізнесу, економіки, правильного використання коштів. Важливо запам’ятати цей стан.
А ще ми позбулися почуття меншовартості як нації. Ми зрозуміли, що є найкрутішими в Європі щодо боротьби за свободу. Ми своїми тілами, своїми життями стали між росією та Європою. Наступний етап — ще один подвиг, економічний.
Ця війна — набагато жорсткіша за АТО. Багато втрат, яких я ніколи не бачив раніше. Як кажуть мої хлопці, «АТО у порівнянні з нинішньою війною — наче бійка в барі». Але мене тримає виконання бойових завдань та підтримка близьких.
Коли все буде добре? А все вже добре. Ми вже перемогли. Зараз наше головне завдання — дожити до параду перемоги. Майбутнє – точно за нами».