UA
Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи», який має легалізувати криптовалюту. Чи можна тепер буде розплачуватися біткоїнами, як працюватимуть в Україні криптовалютні біржі та що буде з майнінгом — читайте в матеріалі.
Криптовалюта в Україні, який правовий статус?
На відміну від електронної валюти, біткоїн, ефіріум та решта – це віртуальні валюти, які не мають фізичного виразу. Одиницею подібної валюти традиційно є так звані коїни, з англійської – монети; натомість ніяких монет у класичному сенсі не існує. Коїн є зашифрованою інформацією, яку неможливо скопіювати. Сьогодні у світі налічується близько 8300 криптовалют, найпопулярніші – Bitcoin та Ethereum. Донедавна правовий статус криптовалюти визначався виключно як «майно», але 2 грудня минулого року Верховна Рада у першому читанні прийняла Закон України «Про віртуальні активи», який було покликано легалізувати криптовалютний ринок в Україні.
І ось, Верховна Рада на засіданні 8 вересня підтримала у другому читанні законопроєкт №3637, що дозволить легалізувати віртуальні активи та бізнес у цій сфері в Україні.
Про це відомо з засідання ВРУ, пресслужба Міністерства цифрової трансформації.
Документ підтримали 276 депутатів.
Цей закон є базовим та визначає правовий статус віртуальних активів, чим надає юридичний захист користувачам та учасникам ринку. Таким чином, офіційно працюватимуть іноземні та українські криптобіржі, а банки відкриватимуть рахунки для криптокомпаній.
Крім того, це означає, що українці зможуть задекларувати свої доходи у віртуальних активах.
Цьому передувала ціла низка експериментальних законопроєктів, серед яких:
- Проєкт Закону про обіг криптовалюти в Україні (№7183 від 06.10.2017);
- Проєкт Закону про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні (№7183-1 від 10.10.2017);
- Законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами від 15.11.2019 за номером 2461;
- Проєкт Закону №4004 від 01.09.2020 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів.
Навіщо потрібні ці зміни?
Учасники ринку отримають можливість для захисту, зокрема в суді. Адже допоки криптоактиви не мали жодного статусу — робити це було складно.
Наприклад, хтось вважає, що його біткоїнами заволоділи неправомірно, але держава в жодний спосіб не може це кваліфікувати, бо сфера нерегульована. Тож закон потрібен щонайменше для гарантії права власності.
Окрім того, можливість захисту отримають і клієнти бірж — якщо вони вважатимуть, що ці біржі порушили їхні права. Проте стосуватиметься це лише бірж, які зареєструються в Україні.
Влада сподівається, що легалізація ринку криптовалют дозволить залучити іноземні інвестиції та розвинути цю галузь. І, звісно, офіційна діяльність ринку вже приноситиме податки в бюджет.
Крім цього, регулювання ринку криптоактивів має допомогти боротися з фінансуванням тероризму та «відмиванням» грошей. Закон базується на стандартах FATF, кажуть у Мінцифрі.
То тепер можна буде розплатитися криптовалютою?
Ні. Навіть якщо у вас є Bitcoin, Ethereum чи інша «крипта», заплатити за товар чи послугу в Україні поки що не вийде.
І коли цей закон запрацює (а тут не все так просто — втім, про це нижче), єдиним платіжним засобом все одно залишиться гривня. Про це одразу нагадав і голова Нацбанку Кирило Шевченко.
Але може статися, що з розвитком ринку змога розрахуватися криптовалютою за допомогою посередників таки з’явиться.
На думку заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, це може бути така ж схема, як і з валютними картками — ними можна розплатитись, хоч ані долар, ані євро, ані інші валюти, відповідно до закону, не є платіжним засобом. Проте під час оплати відбувається миттєва конвертація валют.
Також НБУ міркує над запровадженням в Україні власних цифрових грошей — е-гривні
Що таке е-гривні?
Трохи відступимо від теми й пояснимо окремо, аби уникнути зайвих спекуляцій, що ж таке е-гривні й у чому їх відмінність від “традиційних” криптовалют.
Цифрова валюта — це фактично електронні аналоги звичайних грошей. На відміну від криптовалют, які існують у децентралізованих мережах, цифрові валюти видаються і контролюються центробанками. Цифрові валюти не відносять до віртуальних активів.
Свої цифрові валюти вже розробляють Китай, Швеція, Маршалові й Багамські острови та ще деякі країни. У Венесуелі на тлі політичної кризи у 2018 році взагалі оголосили про запуск власної криптовалюти El Petro, прив’язаної до ціни нафти в країні. Але її швидко заборонили у США.
В Україні влітку 2019 року Нацбанк здійснив пілотний випуск електронних гривень — їх тоді тестували на співробітниках відомства. У своєму звіті за той же рік регулятор згадував про можливість створення електронної гривні за прикладом Stella.
У лютому 2020-го тодішній голова НБУ Яків Смолій заявив, що установа готова до запуску е-гривні, однак спершу там прагнуть впевнитися, що цей випуск не порушить тенденції до повільного зростання цін в Україні.
Коли ж біткоїн буде «в законі»?
Зрозумівши різницю між цифровими грошима та криптовалютою повертаємося до першочергової теми – легалізації криптокоїнів в Україні. Пояснювальна записка визначала мету закону №3637 (про який йшлося на початку статті) як надання учасникам віртуальних активів можливості користуватися банківськими послугами, виплачувати податки з отриманих доходів та отримувати юридичний захист в суді, коли їхні права порушуються. Також на меті в законотворців було забезпечити захист українських інвесторів під час інвестування на ринку віртуальних активів.
Саме цим документом визначається взагалі поняття та правовий статус віртуального активу. Відповідно до закону віртуальним активом визнається особливий вид майна, який є цінністю в електронній формі, існує в системі обігу віртуальних активів, та може знаходитись у цивільному обігу. Віртуальні активи можуть бути забезпеченими й незабезпеченими. Залежить цей критерій від посвідчення ним майнового або немайнового права, наприклад, права вимоги на якісь інші об’єкти цивільних прав. Що важливо – забезпечення віртуального активу не тотожне забезпеченню віртуального зобов’язання. Незабезпечений віртуальний актив взагалі не посвідчує жодного майнового чи немайнового права. Також даний акт визначає деякі питання права власності та укладання угод із використанням активів такого типу в Україні.
На превеликий жаль, даний законопроєкт – рамковий, тобто замість того, щоб чітко вказати механізми та процедури здійснення операцій із віртуальними активами, він лише їх визначає та дозволяє. Застосування пропонується прописувати у додаткових питаннях.
Тепер варто трохи докладніше розкрити питання оподаткування та реальної необхідності його впровадження стосовно криптографічних валют на українських теренах. Наразі до Верховної Ради внесено проєкт закону №2461, який покликаний встановити чіткі правила оподаткування для продажу криптографічних активів, до яких також відносять і криптовалюти. Проєкт бере до уваги випадки так званого виводу активів у фіат (тобто продажу криптовалюти за реальні гроші, наприклад, за долари). Автори законопроєкту відзначають, що український ринок віртуальних активів взагалі не може розвиватися через відсутність визначеності правового статусу віртуальних валют та токенів.
Також проєкт закону зазначає, що прибуток, який було отримано завдяки операціям із криптовалютою, буде розраховуватися окремо. Визначається ж він як позитивна різниця між доходом від продажу та витратами від майнінгу (доцільне визначення містить проєкт Закону України «Про обіг криптовалюти» – обчислювальні операції, які здійснює майнер за допомогою власного та/або орендованого спеціалізованого обладнання, з метою забезпечення працездатності та безпеки системи блокчейн, та залежно від умов системи блокчейн отримує винагороду системи блокчейн) або купівлі активів. Законопроєкт визначає податок на такий прибуток у розмірі 18% для організацій та 5% для фізичних осіб. Натомість податком на додаткову власність (ПДВ) операції із купівлі та продажу криптографічної валюти не обкладаються.
Прогалинами у законі варто назвати відсутність якихось вказівок, які регулюють застосування спрощеної системи до таких операцій. На цей час торгівля криптовалютою не заборонена для платників єдиного податку. Основна мета – це взагалі прибрати фактор впливу ПДВ та змінити податкову пільгу з 18%, вказаних загальним законодавством, на 5% протягом 4-5 років. Це спровоковано тим фактом, що ПДВ дійсно не працює так, як має, бо нема прийняття-передання товару у їхньому типовому значенні.
У той самий час влада планує контролювати розмір доходу двома основними способами. Якщо відбувається конвертація з фіатної, тобто реальної, валюти, у криптографічну, то критерієм контролю виступатиме різниця між виходом та входом у криптоактив. Натомість оподаткування доходу, який виникає під час операцій із використанням виключно криптовалют, можна реалізувати виключно за умови подання добровільного звіту суб’єктів та на підставі документальних підтверджень (чеків, виписок, довідок) від торгового майданчика, який контролював операцію.
Також законотворці мають на меті диференціювати податок на прибуток між фізичними та юридичними особами згідно з вимогами надання податкових звітностей: юридичним особам доведеться сплачувати податок або раз на квартал, або раз на пів року, а ФОПам – виключно раз на рік. Також для них буде особливе правило – сплачується 5% від обсягу.
Відношення влади до даних законодавчих метаморфоз загалом позитивне, бо, як вважається, цінність даних актів надвисока. Саме завдяки їм підвищується вагомість фінансової системи України, а також суттєво спрощується проведення фінансових потоків. Сьогодні це важливо, бо FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering – міжурядова організація, яка займається розробкою світових стандартів із протидії відмиванню злочинних доходів) відносить українські банки до так званого «сірого» списку, на що мало не в першу чергу впливає саме відсутність чіткої законодавчої регуляції обороту криптографічних активів. У результаті для українських трейдерів закрито понад 20 бірж, серед яких: американо-британські Gemini та Coinbase, японська Bitflyer, південнокорейська Korbit, бразильська Mercado bitcoin, мексикано-гібральтарська Bitso та інші. За міжнародним законодавством вони можуть надавати послуги виключно податковим агентам, якими українці, на превеликий жаль, не є.
Натомість вести в Україні свою діяльність, маючи за кордоном лише офіси, не припиняють не менш відомі Wirex та EXMO, тобто наша держава – це вигідна торговельна зона, ухвалення на якій законодавства з обороту віртуальних активів дасть загальний поштовх до еволюції усієї галузі фінтеху та криптоіндустрії як її випадку. Наслідком цього стане залучення масштабних інвестицій навіть у ті галузі економіки, які не мають жодного відношення до криптографії.
Ще однією вагомою причиною для переміщення криптовалютного питання у правове поле є проведення за допомогою «дітей блокчейну» величезної кількості незаконних операцій. Про це свідчить заява очільника Департаменту кіберполіції Олександра Гринчака, який повністю підтримав законодавчу ініціативу, адже це не лише поповнить бюджет, але й допоможе якомога ефективніше відстежувати незаконні операції, учасники яких користуються криптовалютою, а ними можуть бути будь-які злочини – від вимагання до работоргівлі, від вимагання та вбивства. За словами очільника, кіберполіція вже неодноразово підіймала дане питання та отримала підтримку від Верховної Ради та профільних комітетів.
Оподаткування криптовалютних операцій
Іноземний досвід доводить, що оподаткування криптовалютних операцій не лише приносить дохід до державного бюджету, але й розв’язує проблеми кримінальних правопорушень, учасники яких проводять розрахунки за допомогою біткоїну, лайткоїну та інших їм подібних блокчейн-продуктів.
Наприклад, у Японії криптовалюти визнано повноцінними платіжними засобами та навіть прийнято особливий закон про криптовалютні платіжні послуги. Швейцарія пішла іншим шляхом, залишивши для токенів статус «майно» та оподатковуючи їх лише за даною ознакою.
Найбагатший досвід з цього питання, що не дивно, мають Сполучені Штати Америки. Там було прийняте водночас неочікуване та логічне розв’язання проблеми: криптовалюта визнається цінним папером та підпадає під юрисдикцію Державної комісії з цінних паперів і бірж. За цих обставин діяльність щодо операцій із криптографічними валютами у країні, на відміну від України, «занадто» врегульована, маючи купу обмежень. Найпоказнішим зразком того, як це працює у Штатах, можна назвати ситуацію із токеном Gram на базі платформи TON. Павло Дуров тоді зміг пройти ICO та залучити інвестиції у розмірі понад півтора мільярда доларів, натомість Державна комісія з цінних паперів і бірж звернулася до суду та домоглася заборони випуску цієї валюти. У деяких країнах, у тому числі в Китайській Народній Республіці, криптовалютні операції взагалі поза законом – і це насправді найпростіший спосіб розв’язання даної проблеми на тому етапі, коли криптовалютними операціями не просякнутий певний сектор економіки, у тому числі тіньовий.
Налаштування системи оподаткування – це не єдиний чинник, який напряму впливає на саму можливість функціонування операцій з криптовалютою. Дуже важливо також, щоб великі фінансові структури підтримали розвиток крипто ринку хоча б на початковому етапі, починаючи із впровадження блокчейну. Яку вигоду мають з цього банки? На сьогодні усі подібні організації працюють із централізованими базами даних, які зберігаються або на фізичних серверах, або у хмарних сховищах. Для переходу на нову технологію доведеться створити розподілені бази, які зберігатимуться на пристроях учасників кожного ланцюжку. Це здешевить обслуговування, бо усю величезну систему банку зможуть контролювати одна-дві людини, а також підніме рівень безпеки. Щодо впровадження криптовалюти на цей час у середовищі українських банків є лише теоретичні міркування, такі як: створення національної криптовалюти, яка зберігатиметься у децентралізованій мережі. Далі за усіх конкурентів у даному питанні, що не дивно, просунувся Monobank, який планує вже у цьому місяці налагодити інтеграцію із криптобіржею, аби дати своїм користувачам можливість проводити транзакції із застосуванням Bitcoin лише за допомогою картки.
Щодо решти банків – наразі у напрямку впровадження токенів готові рухатися лише декілька великих банківських структур, серед яких UniCreditBank та ПриватБанк. Саме останній наразі демонструє актуальні курси криптовалют, а також розміщує повну інструкцію, як купити біткоїн за допомогою додатку Приват 24. Єдине обмеження на сьогодні для українців стосується об’єму транзакцій: більше ніж 400 тисяч гривень обміняти на криптографічну валюту неможливо за допомогою жодного відомого сервісу на території нашої держави.
Відповідно до усього вищевикладеного можна упевнено сказати, що Закон України «Про віртуальні активи» дійсно важливий для розв’язання проблеми визначення місця криптовалютних активів у системі цифрової економіки. Внаслідок його функціонування компанії зможуть реєструвати власний криптовалютний бізнес на наших теренах, а українські спеціалісти зможуть реалізовувати проєкти в українській юрисдикції. Також даний закон буде сприяти усуненню певних ризиків, які стосуються роботи міжнародних блокчейн-компаній, а також залученню інвестицій з інших країн.
А що з майнінгом?
Самого процесу «видобутку» криптовалюти базовий закон взагалі не зачіпає, тож майнінг залишається у тому правовому статусі, де й був. Тобто невідомо де.
Цей процес правоохоронці нерідко називають «незаконним» і розповідають про «викриття нелегальних майнінгових ферм». Проте аргументація про незаконність часто доволі сумнівна, адже майнінг — це, власне кажучи, процес математичних обчислень, які закон не забороняє.
Навіть профільний заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков казав про це: «Зараз перевірки, які проводять силовики, — це часто відверта маніпуляція. Фактично змушують компанії “домовлятись”».
Проте коли йдеться про незаконні під’єднання майнерів до електромереж, претензії правоохоронців, очевидно, мають підстави.
Разом із цим законодавчо врегулювати процедуру майнінгу в Мінцифрі не планують. Вважають, що вона й так законна за замовчуванням, тому додаткових нормативно-правових актів не потрібно.
«Кінцевий результат майнінгу — криптовалюта. Цей аспект наш закон врегульовує, тож це розв’язує проблему. Після набуття новим законом чинності до компаній, що займаються майнінгом, взагалі не повинно бути питань», — пояснив Борняков.
Детальніше про майнінг в Україні та про те, як на ньому можна заробити, читайте в нашому матеріалі.
А скільки взагалі в українців криптовалюти?
Згідно з даними й Мінцифри, і автора закону Олексія Жмеренецького, щоденний обіг криптовалюти в Україні — 1 млрд гривень.
Як підрахувала аналітична компанія Chainalysis, Україна перебуває на 4-му місці в рейтингу використання криптоактивів. Зокрема, в нашій країні найбільший обсяг операцій з віртуальними активами серед учасників ринку у світі, а за підсумками минулого року ми входимо до топ-10 країн з найбільшим заробітком на Bitcoin.
Джерела: hromadske.ua, gracers.com, biz.nv.ua, minfin.com.ua, epravda.com.ua