UA
На сьогодні у світі використовується понад 8 300 криптовалют на загальну суму понад 1 трильйон доларів. Серед найпопулярніших із них — Bitcoin (біткоїни) і Ethereum (Ефіріум).
Криптовалюта — це цифрова (віртуальна) валюта, яка не має фізичного вираження. Одиницею такої валюти є «coin», що в перекладі з англійської означає «монета». При цьому монета захищена від підробки, оскільки являє собою зашифровану інформацію, яку неможливо скопіювати.
Правовий статус в Україні
Другого грудня 2020 року депутати Верховної Ради в першому читанні прийняли законопроєкт № 3637 про віртуальні активи, покликаний легалізувати ринок криптовалюти в Україні.
У пояснювальній записці до документа мета закону описується так: «Учасники ринку віртуальних активів повинні отримати можливість користуватися банківськими послугами, платити податки з отриманих доходів і мати гарантований юридичний захист у судах при порушенні їхніх прав. Також дуже важливим завданням є забезпечення захисту українських інвесторів при здійсненні інвестицій на ринку віртуальних активів». Законопроєктом визначається поняття та правовий статус віртуального активу, а також питання прав власності та здійснення операцій з такими активами в Україні.
Прийнятий документ можна назвати рамковим, оскільки в ньому чітко не вказані механізми та процедури здійснення операцій з віртуальними активами. Законопроєкт їх тільки визначає й дозволяє, а застосування на практиці буде прописуватися у додаткових актах.
Які податкові наслідки очікують учасників операцій з криптоактивами
Оподаткування і нормативна регламентація операцій з криптоактивами на цей час набуває особливого інтересу з боку бізнесу. Виникає специфічна ситуація, за якої відчужується об’єкт, який не перебуває у цивільному обороті, а отриманий при цьому дохід підлягає оподаткуванню.
Оскільки відсутні правові форми взаємодії, необхідні для повноцінної реалізації учасниками їх прав і обов’язків при здійсненні операцій із криптоактивами, необхідно проаналізувати, які податкові наслідки очікують учасників операцій з криптоактивами.
Наразі не існує єдиного нормативно-правового акту, яким би здійснювалась правова регламентація операцій з криптоактивами. Однак останнім часом зареєстровано чимало законопроєктів.
Попри ажіотаж у ЗМІ та новини про прийняття нормативно-правових актів, що регламентують правовідносини у сфері операцій з криптоактивами, станом на 01.06.2021 року жоден зі згаданих нормативно-правових актів не набув чинності.
Про терміни “віртуальний актив” і “криптоактив”
Термін “віртуальний актив”, як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати в цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей, визначений п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” від 06.12.2019 №361-IX. І хоча Закон спрямований на запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а не на регламентацію порядку обігу об’єктів цивільного обороту, у визначенні терміну “віртуальний актив” він враховує необхідні для цивільного обороту ознаки – вартість, можливість обміну віртуального активу на інші об’єкти, здатності до обігу віртуального активу в цифровому форматі.
Законопроєкт №3637 “Про віртуальні активи” визначає віртуальний актив як сукупність даних в електронній формі, яка має вартість та існує в системі обігу віртуальних активів. Віртуальний актив може бути як самостійним об’єктом цивільного обороту, так і посвідчувати майнові або немайнові права, зокрема, права вимоги на інші об’єкти цивільних прав. Віртуальні активи є нематеріальними благами, особливості обігу якого визначаються Цивільним кодексом України та Законом. Віртуальні активи можуть бути незабезпеченими або забезпеченими. Забезпечені віртуальні активи посвідчують майнові або немайнові права, зокрема: права вимоги на інші об’єкти цивільних прав. Віртуальний актив, який забезпечений правами власників пайових, боргових, іпотечних, деривативних цінних паперів, деривативних фінансових інструментів, інструментів грошового ринку, є фінансовим віртуальним активом. Віртуальні активи не є засобом платежу на території України.
Згідно із положеннями Законопроєкту №9083 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні”, криптовалюта визначена як віртуальний актив у формі токена, що функціонує як засіб обміну або збереження вартості.
Законопроєктом №7183 “Про обіг криптовалюти в Україні” встановлено, що криптовалюта – це програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об’єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі блокчейн у якості облікових одиниць поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду). Віртуальний актив – особливий вид майна, який є цінністю у цифровій формі, яка створюється, обліковується та відчужується електронно.
Законопроєкт №2461 “про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами”, до віртуальних активів відносить криптоактиви, токен-активи та інші віртуальні активи.
Попри відсутність офіційної, правової регламентації зазначених правовідносин можна зробити припущення, що криптоактиви повинні бути віднесені до віртуальних активів через характеристики їх правової природи (вартості, можливості обміну віртуального активу на інші об’єкти, здатності до обігу віртуального активу в цифровому форматі й здатності бути об’єктом цивільного обороту). А відсутність правової регламентації правовідносин свідчить про відсутність прямих заборон здійснювати операції із криптоактивами.
Про судову практику
Судова практика щодо операцій з криптоактивами переважно стосується кримінальних та господарських справ. Кримінальні справи щодо обігу криптоактивів підлягають окремому огляду і не будуть досліджені в рамках даної статті. Певна частина господарських спорів стосується стягнення шкоди за незаконну вимогу майна, за допомогою якого генерують криптоактиви.
З аналізу рішень можна зробити висновок, що позовні вимоги щодо стягнення збитків у випадках вилучення майна за допомогою якого генерувалися криптоактиви, не будуть задоволені судом – Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 р., справа №908/755/19.
Також, частина спорів стосується регламентації договірних зобов’язань при яких криптоактиви є предметом договору. Аналіз рішень дає можливим зробити висновок, що суд визнає криптоактиви об’єктом цивільного обороту – Постанова Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 р., справа №922/95/20.
Підсумовуючи викладене, робимо висновок, що судова практика у сфері правовідносин, пов’язаних з операціями з криптоактивами, не є усталеною, але поодинокі випадки визнання криптоактивів об’єктами цивільного обороту створюють підґрунтя для повноцінного введення криптоактивів в цивільне законодавство в майбутньому.
Про декларування та оподаткування операцій з криптоактивами
Податковий кодекс України передбачає обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є і за кожний встановлений звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або в разі наявності показників, що підлягають декларуванню, а також сплачувати податки та збори, якщо це передбачено Податковим кодексом України. Платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори незалежно від того, чи є об’єкт декларування об’єктом цивільного обороту.
Незважаючи на те, що стосовно операцій з криптоактивами правозастосовча практика ще не склалась, особливий інтерес контролерів до оподаткування операцій з криптоактивами присутній, що підтверджується відповідними роз’ясненнями.
ІПК від 30.11.2020 р. № 4907/ІПК/99-00-04-04-02-09 зазначає, що “на сьогодні криптовалюта не має певного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.
Водночас з метою врегулювання правовідносин у сфері обігу, зберігання, володіння, використання та проведення операцій за допомогою криптоактивів в Україні зареєстровані відповідні проєкти законів”.
ІПК від 02.12.2020 р. № 4928/ІПК/99-00-04-05-03-06 підтверджує необхідність сплачувати податки та збори від операцій з криптоактивами, але не обов’язок декларувати криптоактиви.
На цей час залишаються відкритими питання щодо ставок оподаткування операцій із криптоактивами, бухгалтерського обліку операцій із криптоактивами тощо.
З урахуванням вищезазначеного, можемо зробити висновок щодо позиції податкових органів відносно операцій із криптоактивами:
1) криптоактиви не є об’єктом цивільного обороту;
2) відсутній обов’язок декларувати операції з криптоактиви за виключенням отриманого від них доходу;
3) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори з доходу, отриманого від операцій з криптоактивами.
Водночас стаття 46 Закону України “Про запобігання корупції” від 14.10.2014 року №1700-VII визначає, що інформацією, яка зазначається в декларації та яку необхідно подавати відповідно до ст. 45 Закону №1700-VII, є інформація щодо нематеріальних активів, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі: об’єкти інтелектуальної власності, які можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, криптовалюта. Відомості про нематеріальні активи містять дані про вид і характеристики таких активів, вартість активів на момент виникнення права власності, а також, про дату виникнення права на них. Відповідно, особи на яких поширюються норми даного Закону повинні вказувати у своїй декларації інформацію щодо наявності криптоактивів незалежно від факту отримання доходу.
Резюмуючи, можемо зробити висновок, що, будучи юридично нерегламентованими об’єктами цивільного обороту, криптоактиви залишаються досить динамічними об’єктами цивільного обороту. Для пришвидшення законодавчих процесів, пов’язаних з ідентифікацією криптоактивів, як об’єктів цивільного обороту, необхідна “політична воля”. Без цього криптоактиви продовжать “залишатися в тіні”, тим самим обмежуючи можливість для повноцінної реалізації прав і обов’язків суб’єктів криптооперацій.
З іншого боку, аналіз правозастосовної практики, незважаючи на відсутність правової регламентації й правової ідентифікації криптоактивів як об’єктів цивільного обороту, жодним чином не вказує на те, що дохід, згенерований за допомогою криптоактивів, звільняється від оподаткування. Це ж свідчить про непослідовність і приховані вигоди від відсутності необхідної правової регламентації вказаних об’єктів. Проте врегулювання ринку криптовалюти в Україні сприятиме захисту прав і інтересів учасників ринку криптовалюти, оскільки останні отримають можливість задекларувати свої доходи та захистити активи від можливих неправомірних дій державних органів.
Оподаткування операцій з криптовалютою в Україні: позиція ДПС
ДПС у ІПК від 30.11.2020 р. № 4907/ІПК/99-00-04-04-02-09 роз’яснила деякі питання оподаткування операцій з криптовалютою та їх декларування.
Платник податків у своєму зверненні зазначив, що займається майнінгом криптовалют, в результаті чого отримав біткоїни в електронному вигляді на свій криптогаманець і запитує, як оподатковуються операції з криптовалютою та як їх декларувати.
ДПС пояснює, що фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платниками податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
На сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею. Разом з тим, з метою врегулювання правовідносин щодо обігу, зберігання, володіння, використання та проведення операцій за допомогою криптоактивів в Україні, а також визначення загальних засад функціонування та правового регулювання ринку віртуальних активів в Україні на сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано відповідні проєкти законів.
Щодо подання декларації.
Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Податкова декларація подається за звітний період, при цьому чинним законодавством не заборонено подавати до контролюючого органу податкову декларацію за умови відсутності обов’язку щодо такого подання.
Форма податкової декларації та інструкція щодо її заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859.
Слід зазначити, що згідно з нормами Кодексу та Інструкції № 859 податкова декларація передбачає зазначення доходів платника податків у гривнях з копійками.
За нормативними документами, що діють на сьогодні, відображення в податковій декларації наявності у платника податків криптовалюти в криптогаманці чинним законодавством не передбачено. Водночас при отриманні доходів від операцій з криптовалютою зазначені доходи відображаються у розділі II податкової декларації.
У іншій ІПК від 02.12.2020 р. № 4928/ІПК/99-00-04-05-03-06 ДПС розглянула звернення щодо оподаткування доходу від продажу криптовалюти, і повідомляє, що дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу криптовалюти іншій фізичній особі – резиденту, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід з відповідним оподаткуванням.
А якщо зазначений дохід виплачується фізичною особою – нерезидентом, то такий дохід вважається іноземним та оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах.
Де продати або купити криптовалюту в Україні?
Розглянемо найпопулярніші способи.
- Онлайн-обмінники. Це — найпростіший метод для здійснення транзакцій з електронними грошима. Цей метод виграє у швидкості, зручності, конфіденційності та безпеці. Як це працює? Криптообмінники нагадують класичні обмінні пункти валют. Відмінність у тому, що всі операції з купівлі цифрових грошей проводяться в режимі онлайн за допомогою різних платіжних систем, банківських карт і переказів.
- Криптовалютні біржі. Криптобіржа використовується при здійсненні трейдингу віртуальними активами. Її переваги — велика торгова функціональність і можливість швидкої покупки та продажу криптовалюти. Недоліки — висока комісія, підвищена складність і знижена безпека, позаяк немає контролю держави за біржами. Як це працює? Криптобіржі — аналог класичних фондових бірж, тільки торгівля ведеться не акціями, а віртуальними активами.
- Термінали. Альтернативний спосіб купити криптовалюту — вдатися до послуг криптотерміналів. У багатьох містах вже є такі термінали.
А найпростіший і найоперативніший спосіб провести обмін криптовалюти — скористатися онлайн-сервісами. Якщо ж ви плануєте пізніше інвестувати коїн і зайнятися трейдингом, тоді варто скористатися біржею. У будь-якому випадку варто відмовитися від купівлі-продажу криптовалюти через посередників, оскільки за даної ситуації ризик шахрайства дуже високий.
Вкладення в криптовалюту у 2021 році продовжують приносити дохід інвесторам і залишаються одним з ефективних інструментів інвестування. Але пам’ятайте, що успіх завжди залежить від ваших знань, досвіду, тактики, аналізу й везіння. Тож зайвий раз не ризикуйте.
І якщо ви скептично ставитеся до перспектив інвестування в електронні валюти, а бажання і можливість до інвестування все ж присутні, то рекомендуємо вам звернути увагу на більш традиційні варіанти отримання додаткового прибутку з уже традиційних варіантів інвестування, наприклад, вкладення в уже наявний і стабільний бізнес-проєкт.
Якщо ви знайшли бізнес, який вам цікавий як об’єкт інвестування, але є сумніви та потрібен погляд збоку – звертайтеся, допоможемо і підкажемо. Також ви можете обрати серед уже відібраних нами бізнесів, які пройшли всі стадії перевірки та є надійними проєктами з високою валідністю для інвестицій!
Приєднатися і стати акціонером фонду FinStream можете і ви.
За більш детальною інформацією ✅ з питань інвестицій звертайтеся +380 93 713 30 60
Чекаємо на ваші дзвінки😎
*Джерела: онлайн видання “Юридичний вісник України”, журнал “Бухгалтер 911”, сайт “еbа.cом.uа”, сайт “bіz.ligаzаkоn.net”.